YIVO оцифрував мільйони документів з історії євреїв

Дослідникам стали доступні 4,1 мільйона сторінок в рамках проекту «YIVO Vilna Online Collections» — ініціативи YIVO у співпраці з трьома литовськими науковими установами

Більшість матеріалів було врятовано євреями, які намагалися вижити в умовах нацистської окупації. У 1941 році нацисти створили "Паперову бригаду" для сортування документів Інституту YIVO у Вільнюсі. Члени "Паперової бригади" з ризиком для життя переправляли ці матеріали в гетто, де вони таємно зберігалися. Врятовані матеріали було виявлено після війни, а потім знову врятовано від радянської влади литовським бібліотекарем Антанасом Улпісом у 1948 році. Вони залишалися захованими в церкві, яку було перетворено радянською владою на бібліотеку, доки їх не виявили у 1989 році.

 

Книги та документи, надіслані нацистами до Німеччини, також були відскановані. Їх виявили у 1946 році та відправили до штаб-квартири YIVO у Нью-Йорку.

Ще одним важливим компонентом колекції є 170000 документів Національної бібліотеки Литви.

"Проект "YIVO Vilna Online Collections" створив найбільшу онлайн-колекцію, пов'язану зі східноєвропейською єврейською цивілізацією, включаючи найбільшу колекцію матеріалів мовою ідиш у світі" — йдеться в заяві YIVO, яка оголошує про початок функціонування онлайн-колекції. 

YIVO заявив, що колекції "розкажуть нам, як жили євреї, звідки вони прийшли, як вони виховувалися та виховували свої сім'ї, як вони створювали мистецтво, літературу, музику та саму мову. Крім того, ці документи розкривають відносини між євреями та їхніми неєврейськими сусідами, як вони розуміли своє місце у світі як у політичному, так і в соціальному плані, і як вони зустрічали потрясіння та перспективи сучасності".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.