АНОНС: Презентація документального циклу про шістдесятників

12 січня виповнюється 50 років від початку хвилі масових арештів українських дисидентів радянською владою у 1972 році, які у самвидаві назвали «великим погромом». А з 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола дисиденти почали відзначати 12 січня як День українського політв’язня. До пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті спільно з «Історичною правдою» презентує продовження документального циклу про українських дисидентів.

Цього року цикл поповниться стрічками про  Івана ДзюбуНадію Світличну та Михайлину Коцюбинську. Усі вони опинилися в епіцентрі репресій у 1972 році. Фільми розповідають про долі трьох людей з одного середовища київських шістдесятників, які після "великого погрому" мали різні життєві траєкторії. Під час презентації відбудеться показ стрічок.

 

Коли: 12 січня, 12:00

Де: "Укрінформ" (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2 поверх).

Презентація транслюватиметься на ютуб-каналі "Укрінформу". Відвідання заходу за акредитацією: anna@ukrinform.com та за дотримання правил відвідання пресцентру "Укрінформ" у період протиепідемічних обмежень.

Учасники:

  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;
  • Вахтанг Кіпіані, засновник та головний редактор "Історичної правди", ведучий документального циклу;
  • Любов Крупник, авторка ідеї, керівниця проєкту, співробітниця Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук, доцент;
  • Олена Лодзинська, завідувачка Музею шістдесятництва;
  • Микола Горбаль, політв'язень, член Української Гельсінської групи;
  • Йосип Зісельс, політв'язень, член Української Гельсінської групи, виконавчий співпрезидент ВААД України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України;
  • Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук;
  • Олег Бажан, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук.

Усі фільми будуть оприлюднені на ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.