На Львівщині археологи знайшли артефакти часів Римської імперії

У Червоноградському районі Львівської області археологи виявили артефакти часів Римської імперії.

Про це повідомляє Львівська обласна державна адміністрація.

 

"Розвідкові розкопки нововідкритої пам'ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні обʼєкти: поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою", — йдеться у повідомленні.

Знахідку виявили біля села Карів. Зазначається, що в похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, "аналогів яким в Україні немає". Крім того, знайшли уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини деревʼяної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла.

 

"Такі жетони використовували для римських настільних ігор", — повідомила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

За словами дослідників, всі ці коштовні предмети Римської імперії свідчать про те, що тут поховано багатого чоловіка. А саму знахідку датують початком ІІІ ст. після Р.Х. і відносять до вельбарської культури, яку залишили східногерманські племена готів.

Досліджувати околиці села Карів почали у 2017 році, коли місцеві краєзнавці знайшли давній меч та інші металеві вироби. Розпочавши роботи, археологи зрозуміли, що це — давній могильник германських племен, яких на цих теренах не мало б бути.

"Карів як археологічна знахідка — відкриття століття. І не тільки для України: бронзовий казан з атташами у вигляді чоловічих фігур, який ми віднайшли давніше, є третьою такою знахідкою у світі.

Крім того, могильник свідчить, що на цих територіях проживали люди, про існування яких на українських теренах досі було невідомо. Припускаємо, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут у результаті надзвичайних обставин, а саме через так звані Маркоманські війни 166—180 років", — заявив керівник розкопок, кандидат історичних наук Ярослав Онищук.

Археологи додали, що щороку відкопують на згаданій території нові важливі знахідки та артефакти, а тому дослідження триватимуть.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.