Банер із Бандерою на фасаді Тернопільської облради внесли до Книги рекордів України

Величезний банер із зображенням провідника ОУН Степана Бандери, який напередодні розмістили на будівлі Тернопільської облради, внесли до Книги рекордів України.

Про це написав голова облради Михайло Головко на своїй сторінці у Facebook.

 

Банер вивісили з нагоди 113-ї річниці від дня народження Степана Бандери.

Розмір банера – 20 на 11 метрів.

"Ми не ставили собі за мету встановити рекорд. Але Тернопільщина – це бандерівський край. Тут найдовше тривали бої Української повстанської армії. Тут живуть патріоти, які завжди зі зброєю в руках йшли захищати святу українську землю. А банер із зображенням Степана Бандери нехай нагадує усім, що наш український народ – не зламати", – написав Головко.

Дипломом Книги рекордів України нагородили Тернопільську обласну раду.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.