У Китаї виявили гробницю V століття. ФОТО

Фахівці Інституту археологічних досліджень провінції Шаньсі (КНР) знайшли поховальну камеру періоду династії Північна Вей (386-534 рр.).

Про це інформує Сіньхуа.

 
Фото: Shanxi Provincial Institute of Archaeology

Поховальну камеру, прикрашену кам'яним горельєфом та розписом, було виявлено китайськими археологами під час розкопок стародавньої гробниці в провінції Шаньсі, на півночі країни.

Зазначається, що написи, які збереглися на колоні в поховальній камері гробниці, розташованої в міському окрузі Датун, свідчать про те, що усипальницю було створено 456 року, в ній спочиває людина на ім'я Люй Сюй.

 
ФОТО: SHANXI PROVINCIAL INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY

Поховальна камера завдовжки 1,8 м і завширшки 3,3 м досягає висоти 1,9 м. Оскільки гробницю було розграбовано і туди просочилася вода, археологи розкопали лише невелику кількість реліквій.

 
ФОТО: SHANXI PROVINCIAL INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY

Як зазначають фахівці, на південній стіні поховальної камери викарбувані зображення двох стражників усипальниці, одягнених в екзотичний одяг з оголеними торсами та тризубцями в руках.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.