Золота прикраса, яку археологи знайшли у “Софії Київській”, виявилась частиною рідкісної ікони

Золотий уламок прикраси, який влітку під час розкопок знайшли на території Національного заповідника “Софія Київська”, виявився частиною рідкісної ікони, створеної близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Про це розповів працівник заповідника, археолог Тимур Бобровський на своїй сторінці в Facebook, передає Локальна історія.

 

У серпні повідомлялось, що у Національному заповіднику "Софія Київська" знайшли уламок золотоемалевої прикраси. Артефакт виявили у нашаруваннях XVIII, куди він, ймовірно, потрапив із більш ранніх насипів.

"Ми довго думали, щоб це могло бути, але тепер знаємо достеменно – Софійська знахідка є накладною деталлю великої золотоемалевої ікони, виготовленої близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Аналогічних ікон у світі збереглося одиниці, зокрема, ікона святого архангела Михаїла в скарбниці венеційського собору Сан-Марко", – написав Бобровський.

До допису він прикріпив зображення ікони, де чітко видно, що орнамент німбу архангела схожий до того, який знайшли у Києві.

 

"Уявіть собі, якими коштовностями була наповнена софійська ризниця в ХІ – ХІІІ століттях, якщо там зберігався подібний шедевр", – підкреслив Тимур Бобровський.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.