Фольклористка розповіла, як з’явилася пісня «Батько наш — Бандера»

Пісня «Батько наш Бандера, Україна — мати», яка стала трендовою завдяки флешмобу українських користувачів у TikTok, а потім поширилася в інших соцмережах й навіть прозвучала у Верховній Раді, є новотвором.

Про це повідомляє НВ з посиланням на фольклористку Інституту філології КНУ Ярину Закальську.

 

Вона зазначила, що це частково перероблені на сучасний лад традиційні пісні, а частково — створені заново.

"Виникає цей текст десь разом із проголошенням незалежності України, коли стало можливим відкриття широкого пласту такого фольклору, коли ім'я Степана Бандери вже не було цензуроване радянською владою і коли відбулося загальнонаціональне піднесення", — сказала Закальська.

Вона також додала, що це варіант пісні УПА "Ой у лісі, лісі, під дубом зеленим, там лежить повстанець тяженько ранений". За мелодією оригінальна і нова пісні майже однакові, проте дещо відрізняються тексти.

Вперше цю пісню виконали священники тернопільської єпархії, повідомив священнослужитель Олег Луцан, учасник хору Пентархія.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.