Фольклористка розповіла, як з’явилася пісня «Батько наш — Бандера»

Пісня «Батько наш Бандера, Україна — мати», яка стала трендовою завдяки флешмобу українських користувачів у TikTok, а потім поширилася в інших соцмережах й навіть прозвучала у Верховній Раді, є новотвором.

Про це повідомляє НВ з посиланням на фольклористку Інституту філології КНУ Ярину Закальську.

 

Вона зазначила, що це частково перероблені на сучасний лад традиційні пісні, а частково — створені заново.

"Виникає цей текст десь разом із проголошенням незалежності України, коли стало можливим відкриття широкого пласту такого фольклору, коли ім'я Степана Бандери вже не було цензуроване радянською владою і коли відбулося загальнонаціональне піднесення", — сказала Закальська.

Вона також додала, що це варіант пісні УПА "Ой у лісі, лісі, під дубом зеленим, там лежить повстанець тяженько ранений". За мелодією оригінальна і нова пісні майже однакові, проте дещо відрізняються тексти.

Вперше цю пісню виконали священники тернопільської єпархії, повідомив священнослужитель Олег Луцан, учасник хору Пентархія.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.