На Рівненщині у колишній тюрмі НКВС облаштують квест-кімнату

Про це повідомляє Суспільне.

 

Здолбунівський краєзнавчий музей розташований у приміщенні колишнього райвідділу НКВД. В його підземеллях були тюремні камери. Саме цей факт з історії будівлі підказав ідею розробити квест.

"Квест-кімната – це унікальна річ для Здолбунова і для музею. Не чув, щоб у музеях робили квест-кімнату. У чому сенс цієї квест-кімнати? Людині потрібно вибратися із в'язничної камери.

Здолбунівський музей знаходиться у будівлі, яка була колись в'язницею НКВС. І немає ні одного свідчення, що звідси хтось тікав. Ми пропонуємо нашим гостям знайти ключ від дверей і спробувати вийти звідси за годину", – розповідає Олександр Чижевський.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.