Українські правозахисники закликали до санкцій через ліквідацію російського «Меморіалу»

Проти намагань ліквідувати одну із найстаріших правозахисних організацій Росії виступили кілька нобелівських лауреатів, науковці, письменники та музиканти зі світовим імʼям, а також США, Євросоюз та Рада Європи

Громадська організація "КримSOS" спільно з іншими правозахисними об'єднаннями закликає світову спільноту запровадити санкції проти причетних до ліквідації "Міжнародного Меморіалу" та правозахисного центру "Меморіал", передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

 

Відповідну заяву підписали Центр громадянських свобод, Центр прав людини ZMINA, правозахисний центр "Дія", Об'єднання родичів політв'язнів Кремля, центр громадянської освіти "Альменда", Платформа звільнення політв'язнів.

Крім персональних санкцій, правозахисники закликають владу України, іноземні держави та міжнародні організації "рішуче засудити" рішення Верховного Суду Росії щодо ліквідації структур "Меморіалу" та посилити дипломатичний, економічний та санкційний тиск на Росію.

Також проти намагань ліквідувати одну із найстаріших правозахисних організацій Росії виступили кілька нобелівських лауреатів, науковці, письменники та музиканти зі світовим імʼям, а також США, Євросоюз та Рада Європи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.