В Росії суд постановив ліквідувати історико-просвітницьке товариство "Меморіал"

Російська суддя Алла Назарова оголосила вирок про ліквідацію історико-просвітницького товариства "Меморіал"

У вівторок, 28 грудня, Верховний суд Росії виніс вирок у справі "Міжнародного Меморіалу", яким передбачено ліквідацію організації.

 

Представник генпрокуратури заявив, що міжнародний "Меморіал" спотворює пам'ять про "Велику Вітчизняну війн"у та "створює брехливий образ СРСР як терористичної держави".

Раніше в Росії "Меморіал" був визначений "іноземним агентом". За їхнім законодавством "іноземні агенти" повинні маркувати усі свої матеріали відповідними позначками (приблизно так, як у нацистській Німеччині євреї мали носити спеціальні нашивки на одязі).

Товариство Меморіал було створено у 1987 році. Члени товариства займалися вшануванням жертв сталінського терору, встановленням їм пам'ятників, організацією виставок та проведенням семінарів з історії репресії в СРСР. Першим головою Меморіалу був академік Андрій Сахаров.

Члени Меморіалу неодноразово заявляли про політичні мотиви переслідування товариства.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.