У Великій Британії археологи склали найстаріше у світі генеалогічне дерево

У Великій Британії вченим вдалося створити, як вони вважають, найстаріше генеалогічне дерево в історії.

Про це пише The Guardian.

 

У дослідженні брали участь археологи та генетики з різних організацій у всьому світі, включаючи Університет Ньюкасла в Англії, Університет Країни Басків в Іспанії, Віденський університет в Австрії та Гарвардський університет у США.

Група дослідників вивчила кістки та зуби 35 людей в одній з найбільших неолітичних гробниць, які добре збереглися, розташованій неподалік села Хезлтон у Котсуолдсі на сході Англії.

Вчені виявили, що 27 із 35 осіб були біологічними родичами з пʼяти безперервних поколінь однієї великої родини. Більшість із них народилася від чотирьох жінок і одного й того самого чоловіка.

Група людей, про яку йдеться, жила близько 5 700 років тому і була однією з перших спільнот британських пастухів. Вони вживали в основному молочні продукти, дотримувалися багатої білком дієти і робили горщики для зберігання та приготування їжі. Останні дослідження показують, що для них були дуже важливі сімейні звʼязки.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.