Вже дві облради закликають парламент і Зеленського перейменувати Росію

Львівська обласна рада просить президента Володимира Зеленського та Верховну Раду відновити історичну справедливість і надалі використовувати назву Московія замість Росія та Російська Федерація.

Про це повідомляє Українська правда посилаючись на звернення депутатів облради від 21 грудня.

 

"Ми, депутати Львівської обласної ради, звертаємось до президента України та Верховної Ради України з вимогою відновити історичну справедливість і надалі використовувати назву Московія замість Росія та Російська Федерація на державному, офіційному, громадському рівнях, а також у ЗМІ на території України, а щодо громадян РФ відповідно вживати "московити"".

Раніше, з подібним зверненням до влади виступили депутати Рівненської облради.

На думку депутатів, північно-східний сусід України, який постійно зазіхає на нашу територію, "неправомірно користується вкраденою державною та географічною назвою "Росія"".

Депутати підкріплюють свою ініціативу екскурсом в історію.

300 років тому, після низки перемог над Швецією і укладення Ніштадського мирного договору, 22 жовтня 1721-го Петро I перейменував Московське царство на Росію, а себе проголосив імператором.

На картах і атласах XV, XVI і навіть XVIII століття не відображено країни як Росія, лише як Московія. Московська держава повсюдно іменувалася як Московія, Московитія, а іноді навіть Тартарія.

У кінці XVIII століття Росія окупувала всю територію Великого князівства Литовського і значну частину Польщі, перед Катериною II постало завдання знайти легальне виправдання окупації. Тому відбулося фальсифікація історії, для обґрунтування законних домагань Росії на чужі землі:

- змінено історичні документи, де російський і московський народи об'єдналися як слов'янські;

- вигадано історію боротьби національно-визвольних українських, білоруських і польських рухів, які завжди мріяли стати однією країною;

- розповсюджено міф про лідерство Росії як слов'янської країни.

У світовій історії багато фактів перейменування назв країн, зазначено в зверненні.

Наприклад, сучасна Туреччина утворилася після розпаду Османської імперії. 29 жовтня 1923 року проголосили Турецьку республіку.

У 1946 році Трансйорданія здобула незалежність від Британії, а під час арабо-ізраїльської війни 1947-1949 років окупувала Західний берег річки Йордан, включно із Східним Єрусалимом. Після цього країна була самоперейменована у королівство Йорданія.

Зміна назви Московського царства кинула серйозний виклик ідентичності українського народу та є виправданням окупації частини території сучасної України, вважають депутати.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.