У Держдумі Росії хочуть визнати розпад СРСР "найбільшою катастрофою ХХ століття"

Законопроєкт про визнання розпаду СРСР "головною геополітичною катастрофою ХХ століття" внесено до нелегітимної Державної Думи Росії. Проєкт був ініційований партією ЛДПР.

Про це повідомляє Інформаційне агентство ASPI.

 
Фото: pikabu.ru

За інформацією російських ЗМІ, законопроєкт про визнання розпаду Радянського Союзу "катастрофою" уже розміщено в електронній базі даних Держдуми. Така ініціатива присвячена до тридцятої річниці розпаду СРСР.

У документі йдеться, що розпад СРСР нібито призвів до "політичних, соціальних та економічних проблем". Йдеться і про виникнення "конфліктів на національному ґрунті".

Російські депутати планують надіслати таку заяву Раді федерацій, уряду, президенту, Міжпарламентському союзу, Парламентській асамблеї ОДКБ, Міжпарламентській асамблеї держав-учасниць СНД.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.