Європейські експерти зацікавились збереженням скульптур Пінзеля у Бучачі. ФОТО

Скульптурні композиції Іоана Георга Пінзеля на ратуші у Бучачі увійшли до переліку 12 об’єктів культурної спадщини Європи, які перебувають у небезпеці.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила заступник міського голови Бучацької міської ради Олена Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

"Ми отримали листа від загальноєвропейської федерації неурядових організацій в сфері культурної спадщини Europa Nostra та Інституту Європейського інвестиційного банку про те, що скульптурні композиції на міській ратуші, автор яких Пінзель, увійшли до переліку 12 об'єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення. Вони визначені у межах Програми "7 в найбільшій небезпеці", – сказала Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

За її словами, об'єкти відбирала міжнародна Консультативна група Europa Nostra. До неї входять експерти з історії, археології, архітектури, консервації, аналізу проектів та фінансів.

 
Фото Олега Снітовського

Остаточний перелік 7 об'єктів європейської культурної спадщини, яким загрожує зникнення, оприлюднять навесні 2022 року. Для збереження та порятунку кожного з них Програма надасть грант у розмірі 10 тисяч євро. За ці кошти проведуть кампанію, спрямовану на залучення необхідної державної або приватної підтримки, включно із фінансуванням.

 
Фото Олега Снітовського

Крім Бучацької ратуші, до згаданого переліку з України увійшов палац Сангушків в Ізяславі.

Як відомо, Програма "7 в найбільшій небезпеці" здійснюється Europa Nostra у партнерстві з Інститутом Європейського інвестиційного банку.

Вона також підтримується програмою Європейського Союзу "Креативна Європа". Програма "7 в найбільшій небезпеці", започаткована у 2013 році, – частина кампанії громадянського суспільства зі збереження європейської культурної спадщини, якій загрожує зникнення.


Раніше повідомлялося, що ратушу відреставрують у рамках "Великої реставрації".

Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР