Колишній дослідник історії Львова працює на пропагандистський російський телеканал RT

Львівські інтелектуали впізнали в експертові на телеканалі російської пропаганди «Russian Today» колишнього колегу Таріка Амара, котрий досліджував воєнну та повоєнну історію міста.

Про це у своєму дописі зазначив молодий історик з Українського католицького університету Михайло Мартиненко, передає Збруч.

 

"Тарік Амар. Відомий у вузьких колах дослідник, особливо у тих, хто вивчає історію Львова в ХХ ст. Колись він був директором Центру міської історії. Працював у Колумбійському університеті в США. Писав статті та книжку про воєнний та повоєнний Львів, Голокост та пам'ять про нього. Можна сказати, був колегою по цеху (ключове слово – був). Як писав – питання інше", – розповів Михайло Мартиненко.

На телеканалі "Russian Today", за його словами, Тарік Амар як експерт широкого профілю – від ізраїльсько-палестинського конфлікту до британського флоту в Чорному морі – з'явився кілька місяців тому.

 

"І от саме зараз, коли до російсько-українського кордону підтягуються все нові і нові ешелони та колони російських військ, готових за першим сигналом рушити в наступ на територію України, цей "дослідник" виписує на RT про "злочини Києва" проти (майже дослівна цитата) "слабких повстанців на Донбасі". За що Амару, звісно, заготовлений окремий казанок в пеклі.

Мораль. Рано чи пізно кар'єра професійних "борців з етнонаціоналізмом" може скотитись саме туди. До рівня "експерта" в "RT", – зазначив молодий історик.

 

Тарік Сиріл Амар був з 2007 до 2010 року академічним директором Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові, заснованого 2004 року австрійським істориком Гаральдом Біндером.

24 серпня 2010 року Львівська міська рада відзначила його Золотим гербом, від якого він наприкінці 2018 року скандально відмовився, посилаючись на те, що Степана Бандеру вважає фашистом:

"У мене є нагорода від міста Львова, яку мені вручили після мого перебування там як голови Центру міської історії. Хочу, щоб усі знали, що я її повертаю. Мені не потрібні нагороди від міста, в якому возвеличують Степана Бандеру, фашиста".

Тоді ж, в серпні 2018 року, він переконував, що привітання "Слава Україні" є нацистським привітанням.

Восени 2015 року опублікував монографію "The Paradox of Ukrainian Lviv. A Borderland City between Stalinists, Nazis, and Nationalists" ("Парадокс українського Львова. Місто на пограниччі між сталінізмом, нацизмом та націоналізмом"), приклавшись до творення образу Львова як міста ксенофобів та антисемітів (критичну рецензію Олі Гнатюк на книжку можна прочитати в "Україні модерній").

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.