На пам'ятках архітектури в Запоріжжі встановлюють охоронні дошки

У Запоріжжі на пам'ятках архітектури в історичних частинах міста встановлюють охоронні дошки. Наразі роботи проводяться у “Старому Олександрівську”

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Охоронні дошки для пам'яток архітектури та містобудування ми зробили у рамках програми "Збереження пам'яток культурної спадщини на 2021–2023 рік". Їх уже встановили в історичному ареалі "Соціалістичне Запоріжжя" та розпочали роботу у "Старому Олександрівську".

Втішно, що кількість справді гідних об'єктів у нашій старій частині міста (довоєнній та повоєнній) збільшується. Все більше з'являється об'єктів, які набули статусу пам'ятки архітектури", - розповів начальник відділу культурної спадщини Запорізької міської ради Ігор Кисліцин.

За його словами, якщо ще у 2008 році на всій території області було 14 пам'яток архітектури, то зараз їх уже 76, і це лише в обласному центрі. Втім, зараз, на жаль, не йдеться про реставрацію пам'яток. Завдання №1 - познайомити містян та гостей з історією Запоріжжя.

"Сподіваємося, що найближчими роками нам вдасться розробити локальні зони охорони на ці об'єкти", - додав Кисліцин.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.