У Краматорську відкрили пам'ятник школяру Степанові Чубенку

Улітку 2014-го хлопця тиждень піддавали тортурам, а потім розстріляли п'ятьма пострілами в потилицю

У Краматорську на Донеччині встановили пам'ятник вбитому 16-річному патріоту, гравцю місцевого футбольного клубу "Авангард" Степанові Чубенку. 

Про це повідомляє пресслужба Краматорської міськради.

 

Над проєктом пам'ятника працював краматорський скульптор Ігор Нестеренко. Степана Чубенка зобразили у повний зріст з м'ячем у руках, у динамічному русі. На хлопцеві – форму команди з емблемою краматорського футбольного клубу "Авангард", за юнацьку збірну якого він грав. На згадку про героя керівництво клубу вирішило назавжди закріпили за ним перший номер. 

Відкрити пам'ятник запросили краматорського міського голову Олександра Гончаренка та маму загиблого школяра Сталіну Чубенко.

"Вшанування тих, хто віддав своє життя за Україну – важлива подія для нашого міста, ми завжди будемо пам'ятати всіх полеглих героїв. Я глибоко співчуваю рідним і близьким. Складно уявити, через що ви пройшли. Так не мало бути. Ми не повинні були тут зібратися на відкритті пам'ятника 16-річному хлопцю, що загинув на українській землі через жовто-блакитну стрічку... Я впевнений, що цей пам'ятник стане місцем, яке відвідає багато людей, і всі вони дізнаються про цього назавжди молодого хлопця з Краматорська. Бо поки жива пам'ять про людину – жива і вона", – заявив міський голова Олександр Гончаренко.

Також на честь загиблого героя вже встановили меморіальну дошку у ЗОШ №12, в якій він навчався і яка тепер носить його ім'я, та пам'ятну дошку біля входу на стадіон "Авангард". З 2015 року щорічно у Краматорську проводиться футбольний турнір пам'яті Степана Чубенка.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.