У Вінниці презентували перший історичний комікс УІНП

У Вінниці відбулася презентація першого історичного коміксу Українського інституту національної пам'яті «Оборона Замостя. Легенда про лопату»

Про це повідомив співавтор коміксу, співробітник УІНП Ігор Кромф.

 

"Одне із завдань УІНП – це популяризація української історії, зокрема, невідомих або маловідомих історичних тем. Я довго виношував ідею популяризації історії саме у коміксах. Це нормальне явище у світі, ми тут не вигадуємо велосипед", - сказав Кромф.

За його словами, у Польщі давно друкують історичні комікси, у Чехії, Сербії, США активно використовують такий засіб популяризації історії.

"В Інституті національної пам'яті у нас було кілька спроб реалізувати це з приватними підрядниками, але з ряду причин не вдавалося. Врешті-решт знайшовся однодумець - інший працівник УІНП, Володимир Поліщук. Виявилося, що в нього є талант художника. Таким чином у нас виникла ця колаборація і комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" побачив світ", - розповів співавтор коміксу.

Він додав, що це перший історичний мальопис, створений Українським інститутом національної пам'яті. Він також став першим у майбутній серії коміксів УІНП "Слава Героям", які охоплять низку героїчних сторінок української історії XX століття.

"Конкретно цей цикл складатиметься із трьох частин. Першу ми сьогодні презентуємо у Вінниці, а ще дві плануємо випустити наступного року. Власне, сценарій уже пророблений, вони на стадії зарисовок. Їх об'єднує головний герой – боєць армії УНР Гнат Вечірній на прізвисько Лопата, ветеран Першої світової війни. Власне, мальопис – це історія про його пригоди, фронтову службу й армію УНР під час Української революції 1917-1921 років. Одна частина коміксу розповідає про участь Гната Вечірнього у поході Петра Болбочана на Крим у 1918 році, друга - про спецоперацію гетьманської варти в Одесі. А третя, з якої ми, власне, почали, - історія про його участь в обороні Замостя 1920 року", - пояснив Кромф.

Він уточнив, що у коміксі розповідається про події оборонних боїв за Замостя 1920 року, в ході радянсько-польської війни, коли українські та польські союзні війська розгромили більшовицьку Першу кінну армію Будьонного.

Співавтор мальопису додав, що комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" виданий накладом 750 примірників. У ньому розмістили історичну довідку та фотографії, які розповідають про бойові дії на Замості.

Загалом у коміксі 42 сторінки, він орієнтований на максимально широку аудиторію. На думку авторів, його можна давати читати дітям від 10 років. Утім, на фестивалі Comic Con мальопис здобув позитивні відгуки і від дорослих читачів.

Комікс, як і вся продукція УІНП, виданий за кошти платників податків і на комерційній основі не поширюється. Більшу частину накладу вже передали у регіони - поширюватимуть, зокрема, у навчальних закладах і бібліотеках.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.