Спецпроект

Щодо кількості жертв Голодомору потрібна академічна дискусія – МКІП

У Міністерстві культури та інформаційної політики заявили, що некоректна дискусія окремих науковців у публічній площині щодо кількості жертв Голодомору є неприйнятною.

Про це йдеться у повідомленні МКІП у Фейсбуці.

 

"Тема Голодомору-геноциду надзвичайно чутлива і важлива для кожного українця. Це страшна трагедія нашого народу. Невимовний біль та жалоба за жертвами має об'єднувати нас як націю. Натомість останнім часом ми спостерігаємо різкі безапеляційні заяви окремих науковців щодо кількості жертв", - заявили у міністерстві.

У МКІП нагадали, що у 2009 році Головне слідче управління Служби безпеки України порушило кримінальну справу №475 за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках.

На її підставі у 2010 році Апеляційний суд міста Києва визнав Голодомор геноцидом, назвав осіб, які вчинили цей злочин, а також на підставі судової науково-демографічної експертизи назвав кількість загиблих – 3,9 млн осіб.

Водночас ряд науковців наполягає на значно більшій кількості жертв – 10,5 млн українців (9 млн 108 тис. 500 українців в УСРР та 1 млн 391 тис. 500 українців у Північно-Кавказькому краї РСФРР).

"Позиція Міністерства культури та інформаційної політики однозначна: некоректна дискусія з цього приводу у публічній площині – неприйнятна", - заявили у МКІП.

У цьому зв'язку у міністерстві назвали "неприємною несподіванкою" опубліковану напередодні на Фейсбук-сторінці Музею Голодомору заяву. Адже за результатами робочої наради, що відбулась у МКІП 30 листопада і в якій брала участь директор Музею Олеся Стасюк, була напрацьована спільна позиція, опублікована згодом на сайті Українського інституту національної пам'яті.

"МКІП наголошує: музей як науково-дослідна установа не може таврувати опонентів та оперувати оціночними судженнями. Будь-які нововиявлені дані про кількість жертв повинні бути ретельно вивчені фахівцями та в жодному разі не мають стати предметом маніпуляцій", - йдеться у зверненні міністерства.

Наголошується, що саме тому МКІП ініціював проведення відкритої академічної дискусії під патронатом УІНП та за участю провідних українських і закордонних науковців.

"Встановлення правди про Голодомор-геноцид – справа честі держави та науковців", - наголосили у МКІП.


Нагадуємо, що 1 грудня був опублікований Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.