Французькому альпіністу віддадуть половину скарбу, який він знайшов вісім років тому

Альпініст, який вісім років тому знайшов на Монблані коробку зі смарагдами, сапфірами та рубінами, тепер отримав половину цих коштовностей.

Альпініст, чиє ім'я не розголошують, знайшов металеву коробку на льодовику на горі Монблан у 2013 році. На пакетиках з коштовностями можна було прочитати напис "зроблено в Індії", тому французька влада припускала, що вони належать комусь з пасажирів індійського лайнера, що розбився на Монблані більше півстоліття тому.

Про це пише ВВС.

Альпініст-щасливчик чесно, як того і вимагають французькі закони, відніс свою знахідку в поліцію і досі чекав, чи не знайдуться родичі власника коштовностей.

Але вони не знайшлись, і тепер, через вісім років, влада комуни Шамоні, де розташований Монблан, згідно з законом поділили з альпіністом коштовності наполовину. Кожна половина коштує близько 150 тисяч євро.

Мер Шамоні Ерік Фурньє, розказавши про це агентству Франс-пресс, ще раз похвалив альпініста за законослухняність.

На Монблані минулого століття розбились два індійські лайнери. У катастрофі в 1950 році загинули 48 людей, а в 1966 році - ще 117.

Французька влада припускає, що коштовності перевозив із собою пасажир другого лайнера, який летів із Бомбея (нині Мумбаї) в Нью-Йорк.

Після тих двох катастроф альпіністи багато років час від часу знаходили на Монблані людські рештки та предмети з багажу.

У 2012 році на схилах гори був знайдений мішок із дипломатичною поштою з Індії. У ньому були газети 1966 року, календарі та приватний лист.

У авіакатастрофі 1966 року загинув у тому числі батько індійської ядерної програми Хомі Джехангір Баба.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.