Спецпроект

У Дніпрі відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору

У Дніпрі, на привокзальній площі, відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору – поклонний кам'яний хрест.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Cаме на цій площі на початку 30-х років ХХ століття помирали українські селяни, котрі тікали з голодних сіл до міста.

Раніше на цьому місці стояв дерев'яний хрест, встановлений активістами у 2006 році. Новий хрест виготовлений з граніту.

Як розповіла директорка КЗ "Музей спротиву Голодомору" Лілія Богачева, це – громадська ініціатива та результат злагодженої роботи громадських об'єднань.

Хрест вирішили встановити та освятити напередодні Міжнародного дня пам'яті жертв злочинів геноциду, який відзначатиметься 9 грудня. Організатори готують документи та історичну довідку для затвердження цього хреста як культурної пам'ятки.

 

Міжнародний день пам'яті жертв злочинів геноциду проголошений резолюцією Генасамблеї ООН у вересні 2005 року.

Ця дата обрана тому, що саме 9 грудня 1948 року була прийнята Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Відзначення започатковане з метою підвищення обізнаності суспільства про положення Конвенції, вшанування пам'яті людей, які стали жертвами геноциду та недопущення подібних злочинів у майбутньому.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.