АНОНС: Онлайн-доступ до архівних документів репресивних органів у Криму в 1920-х – на початку 1940-х років

Архівісти оцифрували 3000 аркушів документів НКВД/ГПУ в Криму

10 грудня 2021 року о 12.30 за участі Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться презентація онлайн-доступу до архівних документів репресивних органів та жертв комуністичного тоталітарного режиму в Криму в 1920-х – на початку 1940-х років.
 
Йдеться про цифрові копії документів із 25 справ (понад 3000 аркушів) з фонду 6 (Р) "Фонд кримінальних справ. Припинений" Галузевого державного архіву Служби безпеки України, доступ до яких за згоди архіву, який долучився до інформаційного проєкту, забезпечуватиметься шляхом їх розміщення в спеціальній рубриці "Документи Криму" офіційного вебпорталу Укрдержархіву.
Протоколи засідань президії, малої та великої колегії Кримської обласної, президій Севастопольської та Феодосійської ЧК, виписки з засідань колегій, постанови за 1921–1923 роки, протоколи засідань Трійки/Судової Трійки НКВС Криму за 1937 р., документи про виконання приговорів судових органів, трійки ПП ОГПУ Криму (справи 61–66) містять інформацію про засуджених, мешканців Криму, їх національність (серед них є татари), рід занять, частково про родину, причини арешту та звинувачення у скоєні злочинів, засудження, розстріл або подальшу долю. Серед документів справ 61–66 є фото арештованих.
Це – перший етап започаткованого Укрдержархівом проєкту, що поповнюватиметься документами з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України – буде оцифровано ще 81 справу (19815 аркушів).
Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.