У Чернівцях відкрили Меморіал Героїв Небесної Сотні

На окремих бетонних стелах зобразили портрети Героїв Небесної Сотні з Чернівців – Олександра Щербанюка та Василя Аксенина. Портрети змінюють один одного, якщо дивитися на пам’ятник з різних боків.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Під час урочистостей були присутні родини загиблих Героїв, ветерани АТО/ООС, волонтери, чиновники та духовенство, котре після спільного молебню освятило пам'ятні знаки.

"Цей пам'ятник будувався дуже довго. Але це ще один крок до гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні. Тато був на Майдані кілька разів. А коли побачив, що почалися розстріли 18 лютого, він швидко зібрався і поїхав до Києва. Це було кульове поранення... Таке враження, що для нього Майдан тривав усе життя. Адже він завжди намагався зробити для людей навіть більше, ніж для себе", - сказав син Героя Небесної Сотні із Чернівців Богдан Аксенин.

Квіти до підніжжя стели поклали рідні, військові, громадські діячі та небайдужі городяни. А студенти показали мініспектакль про Революцію Гідності.

"Сьогодні для мене дуже хвилюючий день, бо відкривають Меморіал Героїв Небесної Сотні. Для мене Майдан там, у Києві, почався, але не закінчився. Кожна перемога не приходить просто так, все треба виборювати і чимось жертвувати. І Майдан - це боротьба у нашому розумі", - поділилася думками дружина загиблого Героя Небесної Сотні Наталя Щербанюк.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.