У Чернівцях відкрили Меморіал Героїв Небесної Сотні

На окремих бетонних стелах зобразили портрети Героїв Небесної Сотні з Чернівців – Олександра Щербанюка та Василя Аксенина. Портрети змінюють один одного, якщо дивитися на пам’ятник з різних боків.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Під час урочистостей були присутні родини загиблих Героїв, ветерани АТО/ООС, волонтери, чиновники та духовенство, котре після спільного молебню освятило пам'ятні знаки.

"Цей пам'ятник будувався дуже довго. Але це ще один крок до гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні. Тато був на Майдані кілька разів. А коли побачив, що почалися розстріли 18 лютого, він швидко зібрався і поїхав до Києва. Це було кульове поранення... Таке враження, що для нього Майдан тривав усе життя. Адже він завжди намагався зробити для людей навіть більше, ніж для себе", - сказав син Героя Небесної Сотні із Чернівців Богдан Аксенин.

Квіти до підніжжя стели поклали рідні, військові, громадські діячі та небайдужі городяни. А студенти показали мініспектакль про Революцію Гідності.

"Сьогодні для мене дуже хвилюючий день, бо відкривають Меморіал Героїв Небесної Сотні. Для мене Майдан там, у Києві, почався, але не закінчився. Кожна перемога не приходить просто так, все треба виборювати і чимось жертвувати. І Майдан - це боротьба у нашому розумі", - поділилася думками дружина загиблого Героя Небесної Сотні Наталя Щербанюк.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.