У Луцьку відкрили дворик єврейської історії

Унікальні світлини та документи, раритетні книги, вінтажні меблі, а також старовинні предмети побуту та релігійного культу, які свого часу належали єврейським родинам волинського краю, – це відтепер можна побачити в кімнаті-музеї "Історія нашого дворика"

 
фото - волинські новини

Кімнату єврейської історії та культури облаштували в приміщенні Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. Цей будинок, розташований на вулиці Богдана Хмельницького, 6 у Луцьку, збудовано ще у 1921 році. На той час тут містилися правління Луцької єврейської гміни, єврейська школа, молитовний зал, рабинське управління та інші єврейські організації. За радянських часів у споруді діяв палац піонерів.

У 2000 році будівлю передали в довгострокове користування релігійній громаді прогресивного іудаїзму, а у 2010 році будинок общинного центру перейшов у власність громади. Тут було проведено реконструкцію фасаду, а у великому молитовному залі встановлено вітражі, які відображають релігійні свята єврейського народу. Нині приміщення є пам'яткою архітектури місцевого значення.

"Цього року департамент культури Луцької міської ради запропонував нам спільно організувати такий унікальний захід. І сьогодні ми можемо представити нашу ідею. Протягом багатьох років ми збирали матеріали для нашого маленького, скромного, але дуже затишного музею – це кімната "Історія нашого дворику". Тут містяться експонати не тільки з Луцька, а й із усієї Волинської області. Люди погодилися віддати нам їхні пам'ятні документи, фотографії або побутові речі", – зазначили представники єврейської громади міста Сергій Швардовський і Тетяна Плотнікова.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.