Спецпроект

У канадському парламенті вшанували пам’ять жертв Голодомору

У федеральному парламенті Канади з ініціативи депутата українського походження Івана Бейкера вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, вшанування відбулося у перший сесійний день нового скликання канадського парламенту.

 

"Я підіймаюся, аби вшанувати 80-ту річницю геноциду голодом в Україні, відомого як Голодомор, під час якого Йосип Сталін закрив українські кордони та конфіскував усю їжу, аби знищити українське населення, налаштоване проти його правління", – сказав Бейкер під час свого виступу.

Він розповів, що на піку Голодомору щохвилини вмирало 19 людей, щогодини – 1 200 і щодня – 28 тисяч. "Світ зберігав мовчання. Як наслідок – загинули мільйони", – наголосив парламентарій.

За словами Бейкера, його власна бабуся Алана пережила Голодомор. "Вона колись сказала мені, що сподівається на те, що жертв Голодомору не лише пам'ятатимуть, але й вшановуватимуть. Вшановування означає не лише згадування, але й упевнення, що такі злочини більше ніколи не повторяться", – зауважив він.

Депутат висловив сподівання, що "цього тижня ми всі згадаємо та вшануємо жертв". "Нам також слід подвоїти зусилля, аби упевнитися, що подібні злочини – які трапляються навіть зараз – будуть припинені й ніколи не повторяться", – підсумував Бейкер.

По завершенню промови усі присутні в залі депутати піднялися та відреагували оплесками на виступ колеги.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.