Суддя, який визнав Стуса “особливо небезпечним рецидивістом”, “вибив” собі підвищення пенсії

Окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов колишнього судді Київського обласного суду Петра Фещенка та зобов’язав Пенсійний фонд провести йому перерахунок у виплаті щомісячного довічного грошового утримання. Свого часу колишній служитель Феміди був головуючим у кримінальній справі, де українського поета Василя Стуса звинувачували в “антирадянській діяльності та пропаганді”.

Про це повідомляє Главком.

 

Зазначають, що колишній служитель Феміди наголосив у позові, що отримує щомісячну пенсію у розмірі 90% суддівської винагороди. Однак після зміни самого розміру виплат позивач почав домагатися перерахунку коштів у Головному управлінні Пенсійного фонду в Києві.

Зокрема, наполягав на перерахунку, починаючи з січня 2020 року. Для цього надав довідку вже ліквідованого Апеляційного суду Київської області. Натомість Пенсійний фонд відповів відмовою.

Тоді Фещенко у березні 2021 року подав до суду. Окружний адмінсуд з'ясував, що право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші, які працювали суддями й вийшли у відставку.

Окремо суд посилався на твердження Конституційного суду, який вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує чинний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично.

До прикладу, нині оклад судді апеляційного суду становить понад 105 тисяч гривень.

Окружний адмінсуд зробив висновок, що в екссудді Фещенка з'явилася підстава на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання після рішення Конституційного суду від 18 лютого 2020 року, який визнав неконституційним один із пунктів закону про судоустрій і статус суддів.

Крім цього, суд стягує з Пенсійного фонду на користь позивача 908 гривень судового збору.


Як відомо, Петро Фещенко був головуючим у кримінальній справі за обвинуваченням українського поета Василя Стуса в "антирадянській діяльності та пропаганді". 2 жовтня 1980 року Фещенко дав Василю Стусу 10 років тюрми, половину з яких поет мав відбути у виправно-трудовій колонії, звідки той так і не повернувся. Суд також визнав Стуса "особливо небезпечним рецидивістом".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.