Київ із Софією Київською увійшов до п’ятірки найпопулярніших об’єктів ЮНЕСКО

Київ зі своєю перлиною Софією Київською опинився у топ-5 рейтингу найінстаграмніших місць з об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, обійшовши такі популярні історичні міста, як Флоренція, Прага та Будапешт.

Відповідний рейтинг склала Британська компанія Design Bundles, повідомляють у НЗ "Софія Київська".

 

Експерти Design Bundles проаналізували 145 найпопулярніших міст і визначних пам'яток та підрахували, скільки разів вони були позначені у соціальній мережі Instagram.

Так вони визначили 10 найбільш інстаграмних об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у світі.

Київ у цьому рейтингу посів 4 місце в Instagram столицю України позначали майже 22 млн.

"Добре збережений інтер'єр та колекція мозаїк і фресок, датованих ХІ століттям, варті подорожі", - пишуть на туристичній платформі.

На першому місці опинився центр Риму з його Колізеєм, фонтаном Треві та Пантеоном.

На другому - Ріо-де-Жанейро: саме там розташований символ християнства та візитна картка Бразилії - монумент Христа-Спасителя.

Третє місце в рейтингу посіла Венеція та її лагуна.

Також в Instagram-десятку увійшли: історичний центр Флоренції; історичний центр Праги; Будапешт; місто Бразиліа; історичний центр Санкт-Петербурга; і Кіто, столиця Еквадора.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.