Протиаварійні роботи в Гостинному дворі почнуться у грудні

Відновлювальні роботи у Гостинному дворі у Києві почнуться у грудні.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

За його словами, відновлення Гостиного двору складатиметься з двох паралельних процесів. Це термінові протиаварійні роботи та розробка концепції майбутнього простору Гостиного двору.

"Йдеться не лише про ремонт будівлі Гостиного двору, а й про нове життя всієї Контрактової площі", — заявив міністр.

Ткаченко також розповів, що спочатку планують провести проєктний семінар, щоб публічно презентувати напрацювання, зібрати відгуки та зауваження до проєктних гіпотез.

Потім планують створити схему функціонування території навколо будівлі та схему наповнення і функціонування першого та другого поверху Гостиного двору. Після цього презентують концепцію майбутнього Гостиного двору.

Ткаченко наголосив, що участь в обговоренні майбутнього Гостиного двору візьмуть не лише реставратори, архітектори, урбаністи, історики, культурні менеджери, громадськість, а також представники державної та міської влади, кияни і, зокрема, жителі Подолу.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.