Спецпроект

АНОНС: В Україні презентують перший всеукраїнський поіменний онлайн пошук жертв Голодомору

Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору, Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору представить оновлення краудфандингової платформи “Зерна правди”. На ній запрацювала нова функція поіменного пошуку людей — жертв Голодомору 1932-1933 років. Загалом у базу для пошуку імпортовано більше 805 тис. імен жертв Голодомору, що стало можливо завдяки оцифруванню Мартирологу, складеного у 2008 році в рамках проєкту “Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні”.

Про це повідомляє Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору.

 

Презентація відбудеться у форматі інтерактивної акції "Прорости зерна правди" по вул. Хрещатик 34. На локації поряд з магазином Всі. Свої. Дім та декор буде розміщено технічний юніт, де усі охочі містяни та гості столиці протягом дня, з 10:00 до 20:00, зможуть вільно протестувати функцію пошуку.

Технічний юніт це сенсорний екран, на який буде транслюватися веб-сайт "Зерна правди". На цьому екрані будь-хто зможе випробувати функцію пошуку — ввести прізвище або назву населеного пункту і віднайти своїх рідних та близьких, котрі стали жертвами Голодомору.


Програма події:

  • Публічна презентація, що стартує о 12:00 разом з учасниками акції, та випробування нового функціоналу краудфандингової платформи "Зерна правди";
  • Символічне передання оцифрованої бази Мартирологу, складеного у 2008 році у рамках проєкту "Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні в користування колективу Національного Музею Голодомору-геноциду для подальшого опрацювання науковими співробітниками.


До участі в події запрошені представники:

  • Національного музею Голодомору-геноциду
  • Українського інституту національної пам'яті 
  • Архіву Національної пам'яті
  • Державної архівної служби
  • Експедиційно-медійного проєкту Ukraїner
  • Громадських і культурних організацій та амбасадори платформи "Зерна правди"


Довідка:

Краудфандингова платформа "Зерна правди" була створена у 2020 році, її розробником виступила українська ІТ-компанія SoftServe. В основі платформи закладено філософію поіменного вшанування кожної з мільйонів жертв Голодомору-геноциду. Кожен благодійний внесок відкриває одну віртуальну зернину. Вона є персональною та вшановує одну жертву геноциду: містить ім'я, вік та назву населеного пункту людини, котра загинула від Голодомору.

Відтепер кожна людина може ввести в пошук прізвище або назву населеного пункту і дізнатися правду про історію свого роду в часи Голодомору. Наприклад, пошук за прізвищем "Бабенко" дозволяє знайти згадку про 686 жертв Голодомору.


Час:
25 листопада, четвер, 12:00-13:00


Місце:
вул. Хрещатик 34, магазин Всі. Свої. Дім та декор


Акредитація для журналістів за посиланням.


Контакти: Юлія Гаврилюк, керівниця комунікаційних проєктів Фонду Музею Голодомору, 097 629 1991, j.havryliuk@fdhvm.org, FB


Фонд Музею Голодомору
— благодійна організація, яка працює для створення дизайн-проєкту основної експозиції Музею Голодомору та його втілення, а також за облаштування внутрішнього простору Музею. Фонд працює з 2018 року, за цей час вже зібрав 31 млн гривень для створення та втілення проєкту експозиції Музею Голодомору, що зараз будується у Києві.


Всі. Свої
— найбільша платформа українських брендів, заснована Ганною Луковкіною в 2015 році. ВСІ. СВОЇ в рамках розвитку корпоративної соціальної відповідальності ініціює та підтримує ряд соціальних і культурних проєктів: рух #добісапакет, котрий спонукає українців здавати поліетиленові пакети на переробку; Капсульна колекція жіночих футболок з принтами проти гендерних стереотипів "Не вішай ярлики!"; Проєкт "Свої вітрини. Кольори України", який відроджує українські традиції у вітринах. Джерелом натхнення для створення нових вітрин магазину стало розмаїття відтінків української землі та барви природних матеріалів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.