Спецпроект

АНОНС: В Україні презентують перший всеукраїнський поіменний онлайн пошук жертв Голодомору

Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору, Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору представить оновлення краудфандингової платформи “Зерна правди”. На ній запрацювала нова функція поіменного пошуку людей — жертв Голодомору 1932-1933 років. Загалом у базу для пошуку імпортовано більше 805 тис. імен жертв Голодомору, що стало можливо завдяки оцифруванню Мартирологу, складеного у 2008 році в рамках проєкту “Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні”.

Про це повідомляє Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору.

 

Презентація відбудеться у форматі інтерактивної акції "Прорости зерна правди" по вул. Хрещатик 34. На локації поряд з магазином Всі. Свої. Дім та декор буде розміщено технічний юніт, де усі охочі містяни та гості столиці протягом дня, з 10:00 до 20:00, зможуть вільно протестувати функцію пошуку.

Технічний юніт це сенсорний екран, на який буде транслюватися веб-сайт "Зерна правди". На цьому екрані будь-хто зможе випробувати функцію пошуку — ввести прізвище або назву населеного пункту і віднайти своїх рідних та близьких, котрі стали жертвами Голодомору.


Програма події:

  • Публічна презентація, що стартує о 12:00 разом з учасниками акції, та випробування нового функціоналу краудфандингової платформи "Зерна правди";
  • Символічне передання оцифрованої бази Мартирологу, складеного у 2008 році у рамках проєкту "Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні в користування колективу Національного Музею Голодомору-геноциду для подальшого опрацювання науковими співробітниками.


До участі в події запрошені представники:

  • Національного музею Голодомору-геноциду
  • Українського інституту національної пам'яті 
  • Архіву Національної пам'яті
  • Державної архівної служби
  • Експедиційно-медійного проєкту Ukraїner
  • Громадських і культурних організацій та амбасадори платформи "Зерна правди"


Довідка:

Краудфандингова платформа "Зерна правди" була створена у 2020 році, її розробником виступила українська ІТ-компанія SoftServe. В основі платформи закладено філософію поіменного вшанування кожної з мільйонів жертв Голодомору-геноциду. Кожен благодійний внесок відкриває одну віртуальну зернину. Вона є персональною та вшановує одну жертву геноциду: містить ім'я, вік та назву населеного пункту людини, котра загинула від Голодомору.

Відтепер кожна людина може ввести в пошук прізвище або назву населеного пункту і дізнатися правду про історію свого роду в часи Голодомору. Наприклад, пошук за прізвищем "Бабенко" дозволяє знайти згадку про 686 жертв Голодомору.


Час:
25 листопада, четвер, 12:00-13:00


Місце:
вул. Хрещатик 34, магазин Всі. Свої. Дім та декор


Акредитація для журналістів за посиланням.


Контакти: Юлія Гаврилюк, керівниця комунікаційних проєктів Фонду Музею Голодомору, 097 629 1991, j.havryliuk@fdhvm.org, FB


Фонд Музею Голодомору
— благодійна організація, яка працює для створення дизайн-проєкту основної експозиції Музею Голодомору та його втілення, а також за облаштування внутрішнього простору Музею. Фонд працює з 2018 року, за цей час вже зібрав 31 млн гривень для створення та втілення проєкту експозиції Музею Голодомору, що зараз будується у Києві.


Всі. Свої
— найбільша платформа українських брендів, заснована Ганною Луковкіною в 2015 році. ВСІ. СВОЇ в рамках розвитку корпоративної соціальної відповідальності ініціює та підтримує ряд соціальних і культурних проєктів: рух #добісапакет, котрий спонукає українців здавати поліетиленові пакети на переробку; Капсульна колекція жіночих футболок з принтами проти гендерних стереотипів "Не вішай ярлики!"; Проєкт "Свої вітрини. Кольори України", який відроджує українські традиції у вітринах. Джерелом натхнення для створення нових вітрин магазину стало розмаїття відтінків української землі та барви природних матеріалів.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.