Спецпроект

Голодомор нагадує, що смертельна агресія Росії повторюється й нині – Маркарова

Вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду українського народу 1932-33 років є нагадуванням для нинішнього покоління борців за незалежність України, що вони є послідовниками нації, яку Росія намагалася знищити впродовж історії.

Про це заявила під час меморіального заходу у Вашингтоні в пам'ять про трагедію Голодомору посол України в США Оксана Маркарова, передає власний кореспондент Укрінформу.

 

"Ми оплакуємо і пам'ятаємо (жертви трагедії – ред.) разом, але йдеться не тільки про пам'ять і стогнання – йдеться про боротьбу",- зауважила Маркарова.

Вона підкреслила, що тепер українські борці за незалежність мусять протистояти агресії Кремля, який на початку 1930-х років також знищував мільйони українців, влаштувавши геноцид голодом. За її словами, дуже важливо пам'ятати трагедію 1932-33 років, викривати правду та спростовувати брехливі наративи Кремля про нібито неврожаї.

"У сьогоднішній боротьбі за нашу незалежність і територіальну цілісність важливо пам'ятати, що ми – не перше покоління, яке бореться з цим злом", - підкреслила посол України в США.

Вона висловила вдячність американській владі, яка визнала на рівні обох палат Конгресу США, а також окремих штатів, Голодомор геноцидом українського народу. Це, за її словами, підтверджує на міжнародному рівні відповідальність сталінського режиму за його злодіяння, а також поширює правду для всього цивілізованого світу.


Меморіальний захід за жертвами Голодомору "Запали пам'ятну свічку" пройшов у понеділок у центрі американської столиці, неподалік Капітолію, де встановлений пам'ятник Holodomor 1932-1933. У заході взяли участь українські дипломати, представники американського уряду, духовенства, української громади в США.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.