МКІП запрошує киян долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору

Міністерство культури та інформаційної політики разом із Громадською організацією «Урбанина» запрошують киян та гостей міста долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору на Подолі в Києві.

Про це Міністерство культури та інформаційної політики повідомляє у Фейсбуці.

 

"Пропонуємо долучитися до спільного творення майбутнього столиці та заповнити анкету з простими запитаннями", - йдеться в повідомленні.

Результати опитування та напрацювання воркшопів МКІП використає на проєктному семінарі "Гостиний двір: Фокус уваги – візія", щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві.

Як повідомлялось, за ініціативи міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка розпочався масштабний проєкт відновлення Гостиного двору в Києві. Вперше в Україні історичне місце відреставрують з урахуванням потреб сучасних містян. Йдеться не тільки про ремонт будівлі, але і про нове життя всієї Контрактової площі.


Гостиний двір – пам'ятка архітектури місцевого значення. Будівля зведена у 1809 році. Постановою Кабінету Міністрів № 1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам'яток архітектури. У вересні 2012 року Київрада передала Укрреставрації в оренду земельну ділянку під Гостиним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр із гостьовою стоянкою, що спричинило обурення громади.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.