МКІП запрошує киян долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору

Міністерство культури та інформаційної політики разом із Громадською організацією «Урбанина» запрошують киян та гостей міста долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору на Подолі в Києві.

Про це Міністерство культури та інформаційної політики повідомляє у Фейсбуці.

 

"Пропонуємо долучитися до спільного творення майбутнього столиці та заповнити анкету з простими запитаннями", - йдеться в повідомленні.

Результати опитування та напрацювання воркшопів МКІП використає на проєктному семінарі "Гостиний двір: Фокус уваги – візія", щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві.

Як повідомлялось, за ініціативи міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка розпочався масштабний проєкт відновлення Гостиного двору в Києві. Вперше в Україні історичне місце відреставрують з урахуванням потреб сучасних містян. Йдеться не тільки про ремонт будівлі, але і про нове життя всієї Контрактової площі.


Гостиний двір – пам'ятка архітектури місцевого значення. Будівля зведена у 1809 році. Постановою Кабінету Міністрів № 1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам'яток архітектури. У вересні 2012 року Київрада передала Укрреставрації в оренду земельну ділянку під Гостиним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр із гостьовою стоянкою, що спричинило обурення громади.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.