В Україні запустили сайт, на якому можна «прогулятись» Чорнобилем та «політати» над Прип’яттю

Освітня та комунікаційна онлайн-платформа «Чорнобиль. Подорож», запуск якої відбувся з ініціативи Офісу Президента, дає змогу здійснити віртуальну мандрівку зоною відчуження.

Про це повідомляє Офіційне інтернет-представництво глави держави.

 

"Цьогоріч виповнилося 35 років Чорнобильській трагедії. Та квітнева ніч понад тридцять років тому поділила життя мільйонів людей на "до" й "після". Слово "Чорнобиль" почув весь світ. Але його почали згадувати здебільшого поряд зі словами "трагедія", "катастрофа", "лихо".

Це дійсно чи не найбільша техногенна катастрофа людства. І це справді величезна трагедія. Це зламані людські долі, покинуті помешкання та спустошені землі зони відчуження. Але також варто звернути увагу на інший бік Чорнобиля – на мужність та самовідданість героїв, які майже голіруч протистояли цій катастрофі.

Понад 600 тисяч людей брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Багато з них віддали своє життя та здоров'я заради життя інших та безпеки майбутніх поколінь. Ми маємо зберегти пам'ять про них та передати її нашим дітям та онукам. Щоб більше ніколи не допускати подібних катастроф на нашій планеті. Маємо шанувати подвиг ліквідаторів та пам'ятати його ціну", – зазначив Президент Володимир Зеленський.

Проєкт створено Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів спільно з Державним агентством з управління зоною відчуження за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики.

Сайт "Чорнобиль. Подорож" розроблено вебпродакшн-студією Gremcy. Перейшовши за посиланням , можна здійснити інтерактивну подорож у просторі та часі, зокрема політати над сучасною Прип'яттю, радіолокаційною станцією "Дуга" та покинутими селами Полісся, ознайомитися з хронологією аварії, світовим контекстом 1986 року, почути розмови про майбутнє зони відчуження та історії людей, чиї долі змінила катастрофа.

Сайт "Чорнобиль. Подорож" створений за принципами скролітелінгу – це безперервна розповідь з мультимедійними елементами, що активуються під час гортання й натискання.

"Важливо відкривати таємниці Чорнобиля та передавати ці знання наступним поколінням. Тут має цінність кожна історія, кожен спогад людей у надзвичайних обставинах, свідчення ліквідаторів, науковців, інженерів, колишніх чиновників, військових та всіх, хто має що сказати", – наголосив заступник керівника ОП Кирило Тимошенко.

За його словами, важливо, щоб Чорнобиль став не місцем забуття, а точкою розвитку та правильних висновків.

Над проєктом працювала команда з понад двохсот фахівців, від істориків до радіологів. На сайті представлені розсекречені документи та наукові дослідження, що допомагають розібратися в причинах трагічних подій та розвіяти поширені міфи про Чорнобиль.

У блоці "Люди" - історії свідків, сучасників аварії на ЧАЕС.

Охочі зможуть долучитися до цього проєкту, поділившись своєю історією про Чорнобиль чи баченням його майбутнього. Для цього на сайті передбачена спеціальна форма, щоб доповнити проєкт своєю розповіддю. А щоб висловити думку про розвиток Чорнобиля, слід натиснути на відео з дискусією фахівців у блоці "Сьогодні, завтра".

Ця освітня та комунікаційна платформа стала продовженням однойменної мультимедійної виставки, відкритої в Національному комплексі "Експоцентр України" до 35-річчя Чорнобильської катастрофи.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.