Як поет Михайль Семенко потрапив до рук НКВД: опублікували анімаційний ролик

Центр досліджень визвольного руху презентує анімаційну історію на основі архівної справи репресованого поета Михайля Семенка

У 1937 році НКВД заарештував українського поета-футуриста Михайля Семенка за звинуваченням у приналежності до української фашистської організації, що має на меті чинити терористичні дії проти керівництва партії. 

 

Поет не визнавав себе винним. Однак чекісти ретельно збирали інформацію, щоб довести зворотнє. У вересні 1937 року поет "вирішив" давати "правдиві та чистосердечні" свідчення. Про це він написав у заяві: "Визнаючи себе винним в активній участі в роботі української націоналістичної фашистської терористичної організації, прошу дати мені можливість приступити до правдивих показів в справі моєї контрреволюційної діяльності і її учасників, щоб я міг спокутувати свої тяжкі провини перед Радянською владою і Радянської батьківщиною".

НКВД присудив розстріляти поета. Вирок виконали у Києві 24 жовтня 1937 року.

Ролик можна переглянути на YouTube-каналі  Центру досліджень визвольного руху

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.