Спецпроект

УІНП розпочав інформкампанію до 88-х роковин Голодомору

До 88-х роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 27 листопада) Український інститут національної пам'яті розпочинає інформаційну кампанію

Метою кампанії є вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам'яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932–1933 році. Цього року у фокусі інформаційної кампанії – діти, як найвразливіша категорія жертв сталінського геноциду. А також, те, як розмовляти з сучасними дітьми та підлітками про Голодомор, щоб не травмувати, але водночас передати пам'ять про трагедію наступним поколінням. 

 

У межах кампанії, до 28 листопада, в соціальних мережах Facebook, Instagram, Twitter та YouTube оприлюднюватимуться інформаційні матеріали про Голодомор, а також 23 листопада відбудеться круглий стіл на тему "Як говорити з дітьми про Голодомор". Тож слідкуйте за оновленням онлайн-ресурсів УІНП протягом наступних двох тижнів.

"Навіть через 90 років Голодомор має безліч "білих плям" та не до кінця досліджених тем – спротив комуністичній політиці, рятівники людей під час геноциду, діти, як найвразливіша категорія жертв штучного голоду.  Саме тому цьогорічну інформаційну кампанію з вшанування жертв Голодомору 1932–1933 років ми присвячуємо дітям, які стали жертвами "людиноненависницької" політики більшовиків.

Близько 1,5 мільйона дітей до 10 років загинули внаслідок штучного голоду. Ті ж з дітей, хто вижили, стали носіями шокуючого досвіду та правди, яку десятиліттями намагалася приховати радянська пропаганда. Їхні історії, свідчення, життєвий досвід – це неоціненний внесок в збереження національної пам'яті українського народу, невід'ємна складова пізнання Голодомору як одного з найжахливіших злочинів проти людства у XX столітті", – зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Також Інститут закликає долучитися до акції "Запали Свічку пам'яті". 27 листопада, після 16:00 засвітити свічку і залишити її на підвіконні в пам'ять про мільйони замучених голодом українців. 







Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.