Архів національної пам'яті став членом Платформи європейської пам’яті та сумління

Платформа європейської пам’яті та сумління займається дослідженням тоталітарних режимів ХХ століття у Європі. Створення цієї організації у 2011 році стало важливим кроком на шляху до визнання злочинів комунізму у європейському контексті

У Празі відбулась зустріч Платформи європейської пам'яті та сумління. Темою конференції було обрано події 1991 року та утворення новітньої мапи Європи.
 
Представники різних міжнародних інституцій говорили про виклики та особливості, з якими зіштовхнулися їхні країни в епоху великих геополітичних змін.
Про український досвід здобуття незалежності учасникм платформи розповів Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Після цього на закритому засіданні членів об'єднання відбулося голосування за приєднання нових учасників.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.