“Український Стоунхендж” засипали землею, щоб вберегти від негоди і вандалів

Зробили це після тривалого тиску активістів, які вимагали від влади докласти зусиль для збереження пам'ятки

Древній кромлех, який знайшли навесні у Новоолександрівці біля міста Дніпро, частково засипали землею. Таким чином пам'ятку, віком у 5 тисяч років, законсервували, аби уберегти від зимової негоди та вандалів.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив активіст Володимир Степаненко.

"Сьогодні відбулося те, чого ми всі так довго вимагали. Першочергові заходи з консервації  вжиті. Хто хоче посперечатися так зробили, чи не так – робіть це в себе вдома на дивані. В такому вигляді пам'ятка точно переживе зиму! Крапка", – заявив Володимир Степаненко.

Він додав, що за цей час потрібно розробити проєкт з музеїфікації, пам'ятки та втілити його в життя протягом наступного року.

Брили кромлеху, який вважають старшим за Стоунхендж та піраміди в Гізі, засипали землею більш, ніж на половину.

У коментарях Степаненко наголосив, що кромлех законсервували силами забудовника, який був ініціатором дослідження кургану.

До слова, консервацією зайнялись після тривалого тиску зі сторони активістів. Вони неодноразово зазначали, що пам'ятку знищує негода, а люди перетворили тисячолітній кромлех на вбиральню та "місце для проведення шабашів".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.