У “Софії Київській” знайшли рідкісний енколпіон ХІІІ століття

Під завершення археологічного сезону у Національному заповіднику Софія Київська дослідники розкопали енколпіон (хрест-релікварій), ймовірно, з першої половини ХІІІ століття.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив археолог, керівник розкопок Тимур Бобровський, передає Локальна історія.

 

Автором знахідки є науковий співробітник В'ячеслав Гайдук.

"Ми ще у процесі розкопок, але сезон потроху добігає кінця. Розкопи завжди на останнє балують чимось надзвичайним археологів, які старанно працювали та шанобливо ставилися до давнини", – прокоментував знахідку Бобровський.

Хрест виконаний із бронзи. За словами Тимура Брбровського, це ледь не перший цілий енколпіон з території Софії Київської за усі десятиліття її досліджень. Однак, у коментарях до посту археолог зазначив, що невідомо, якому святому присвячували релікварій, бо знахідка була порожньою.

Водночас старший науковий співробітник заповідник Володимир Ставицький припустив, що знахідка може датуватися у межах першої половини ХІІІ століття.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.