В Азербайджані видали драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня»

У видавництві Державного центру перекладу Азербайджану вперше азербайджанською мовою видано драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки.

Про це повідомляє Український інститут книги.

 

"Книга вийшла за підтримки УІК в рамках програми підтримки перекладів "Translate Ukraine". Видання присвячене 150-річчю видатної української поетеси, письменниці, перекладачки Лесі Українки. Книга перекладена відомим азербайджанським поетом, перекладачем Саламом Сарваном. Це не перший його переклад українською.

Салам Сарван один з перекладачів Антології сучасної української поезії та автор передмови до цієї книги, що була видана у 2017 році Державним центром перекладу Азербайджану", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, книга буде розповсюджена у книгарнях та бібліотеках Азербайджану.

В УІК наголошують, що видання твору Лесі Українки є надзвичайно важливим кроком у популяризації класики української літератури у світі, зокрема, у тюркомовних країнах. Це важлива подія в розвитку українсько-азербайджанського літературного процесу.

Завдяки підтримці Українського інституту книги та реалізації проєкту Державним центром перекладу Азербайджану азербайджанський народ приєднався до святкування 150-річчя Лесі Українки.

Ця книга відкриє для азербайджанців чарівний і глибокий світ української міфології та народних звичаїв, вірувань, вони матимуть можливість більше пізнати культуру та самобутність українського народу.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.