Українські й турецькі науковці займуться спростуванням радянсько-російських історичних наративів

Історія України загалом та історія українсько-турецьких відносин, зокрема, довгий період викладалася під впливом радянсько-російських наративів.

Одним з напрямків культурної дипломатії в Туреччині надалі буде робота в архівах, вивчення оригіналів документів, відкриття нових сторінок історичної взаємодії, спростовування існуючих викривлень. Про це в коментарі Укрінформу сказав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині Василь Боднар.

 

"Нещодавно міністри закордонних справ України й Туреччини Дмитро Кулеба і Мевлют Чавушоглу домовилися про створення двосторонньої комісії істориків та науковців, які будуть займатися спільною історією, в т.ч. базуючись на архівах, які є в наших країнах. Потрібно вивчити оригінали документів та відкривати невідомі сторінки нашої спільної історії, спростовувати стереотипи чи викривлення", - сказав Боднар.

Дипломат нагадав про віднайдений раніше у турецьких архівах оригінал Брест-Литовського мирного договору.

"Південний напрямок зовнішньої політики та загалом взаємодія з півднем традиційно була важливою для України, але історія цього виміру поки не до кінця розкрита та описана, тому маємо багато чого вивчати. Туреччина готова до співпраці у цьому напрямку", - наголосив посол.

Він зауважив, що встановлення Президентом України в Україні 28 липня Днем Української державності також свідчить про особливу увагу з боку держави до історії України.

Ще одним важливим напрямком роботи в культурній дипломатії лишатиметься мовне питання, нагадав дипломат.

"Мовний трек став загальнодержавним, і ми зацікавлені у співпраці з Асоціацією турецької мови, зокрема у питанні використання топонімів та правильної їх транслітерації, використання сучасної української мови при перекладі, взаємодії у лінгвістичних питаннях", - сказав Боднар.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.