На аукціон виставили царські прикраси, які вивезли з Росії під час революції 1917 року. ВІДЕО

Аукціонний дім Sothebyʼs виставив на торги російські царські коштовності, які вивезли контрабандою з країни під час жовтневої революції 1917 року. У колекції є прикраса з рідкісним кольоровим діамантом.

Про це повідомляє CNN.

 
фото: newton

Ідеться про колекцію княгині Марії Павлівни — тітки останнього російського імператора Миколи ІІ. Представники Sothebyʼs сказали, що вона мала "фантастичну" колекцію коштовностей. Зіркою торгів називають помаранчево-рожевий діамант у персні. Камінь вагою 25,62 карата оцінюють у $3,9—5,9 мільйона.

Також на аукціон виставили велику овальну сапфірово-діамантову брошку та кліпси зі шкатулки Марії Павлівни.

Прикраси були довірені другу Марії Павлівни — британському дипломату Альберту Генрі Стопфорду, який разом з іншими коштовностями вивіз їх на зберігання в Лондон. Її брошку і сережки продає європейська княжа родина, яка придбала їх на аукціоні у 2009 році. Торги відбудуться в Женеві 10 листопада.

Марія Павлівна втекла з революційної Росії у 1918 році. В еміграції вона деякий час займалася виготовленням вишивки та мережив, завідувала кооперативом, що їх виробляв, працювала фотографом для журналів мод. Жила в Німеччині, Швеції, Іспанії. Померла вона у 1958 році в Німеччині.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.