АНОНС: Публічна дискусія «Повернути вивезені архіви. Про що говорять документи Внутрішніх військ НКВД»

Центр досліджень визвольного руху запрошує на публічну дискусію «‎Повернути вивезені архіви. Про що говорять документи Внутрішніх військ НКВД»‎

Захід відбудеться 2 листопада о 19:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

 

Центр досліджень визвольного року презентує завершення проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів". Дослідники до кінця жовтня викладуть в онлайн-доступ 3,5 тисяч копій документів з архіву Внутрішніх військ НКВД Українського округу.

Документи оприлюднені на сайті Електронного архіву українського визвольного руху. Наразі оригінал архіву перебуває поза межами України та, найімовірніше, недоступний для опрацювання.

Дослідники українського визвольного руху обговорять під час заходу історію привезення копій документів в Україну, їх зміст, важливі факти, які вдалося виявити в процесі опрацювання копій, та наукову цінність архіву для подальших досліджень.

Учасники презентації:

Іван Патриляк — доктор історичних наук, професор, декан Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, фахівець з історії українського визвольного руху, експерт проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів";
Володимир В'ятрович — історик, дослідник історії українського визвольного руху;
Ігор Бігун — історик, дослідник історії українського визвольного руху, редактор сайту "Історична правда";
Надія Суха — журналістка, комунікаційниця проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів" Центру досліджень визвольного руху.

Захід організовується в межах проєкту "Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом", який реалізує Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.