АНОНС: відкриття виставки "Старі культури нової батьківщини"

З 4 до 30 листопада 2021 р. у центрі Праги на Градчанській площі буде розміщено інформаційну виставку, присвячену двом визначним археологам, життя яких було тісно пов’язано з Чехією та Україною. Експозицію про українця Івана Борковського та чеха Вікентія Хвойку підготували науковці з Інституту археології Чехії в співпраці з українськими колегами з Національного історичного музею України та Інституту археології Академії наук України

З 4 до 30 листопада 2021 р. у центрі Праги на Градчанській площі буде розміщено інформаційну виставку, присвячену двом визначним археологам, життя яких було тісно пов'язано з Чехією та Україною. Експозицію про українця Івана Борковського та чеха Вікентія Хвойку підготували науковці з Інституту археології Чехії в співпраці з українськими колегами з Національного історичного музею України та Інституту археології Академії наук України.

 

Вікентій Хвойка переїхав до Києва у другій половині ХІХ сторіччя, коли археологія в Україні ще не була розвиненою науковою дисципліною. Попри те, що Хвойка теж був аматором в цій справі, йому вдалося за короткий час здобути фахове визнання в науковому середовищі не лише України а й – як свідчить його багата кореспонденція – у всій Центральній Європі. Чех Хвойка став першовідкривачем кількох важливих історичних культур, найвідомішою з яких є трипільська культура, до якої сьогодні повертаються впливові дослідники зі світовим ім'ям.

Набагато молодший Іван Борковський опинився в Чехословаччині після завершення Першої світової війни, усі жахіття якої він переніс у складі двох армій – спершу австро-угорської, а згодом – української (УГА). Ще під час навчання почав цікавитися археологічними дослідженнями найбільшої міської середньовічної фортеці в Європі – Празького Граду, де зрештою працював упродовж всієї своєї кар'єри. Борковський провів одні з найважливіших розкопок на Граді, які значною мірою збагатили знання про розвиток міста Праги та середньовічної Чехії загалом.

Виставку буде розміщено на місці важливої археологічної знахідки Івана Борковського з 1944 року, яка кардинально змінила уявлення істориків про розбудову центру празької столиці – Градчан. Уважний відвідувач зможе ідентифікувати місцезнаходження цієї пам'ятки.

Відкриття виставки відбудеться в четвер 4 листопада 2021 року о 16.00 в парку на Градчанській площі за участі посла України Євгена Перебийноса та директора Археологічного інституту Чеської Республіки Яна Маржіка. Коротку екскурсію виставкою проведе кураторка, начальниця відділу археологічних досліджень Празького Граду Яна Маржікова-Кубкова.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.