Помер ветеран Другої світової війни Іван Залужний

Влітку 2014 року ветеран Іван Залужний втратив свого єдиного онука, який пішов захищати Україну від російських окупантів

31 жовтня на 104-му році життя помер легендарний ветеран Другої світової війни Іван Залужний.

 

Про це на своїй сторінці у соцмережі Facebook написав ветеран АТО Денис Безтужев.

"Сьогодні вранці... Іван Аникійович Залужний. Пішла ціла епоха. Складне та насичене життя справжньої та гідної людини довжиною у 103 роки... Вічна та світла пам'ять, шана, повага та вдячність", – написав він.

Залужний пережив Голодомор 1932-1933 років.

Єдиний онук Залужного, 23-річний Іван загинув у серпні 2014 року у війні на сході України. Він був бійцем військової частини № 3033 Національної гвардії України.

У червні 2018 року Залужного нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.