Українці Австрії вшанували пам'ять борців за незалежність України

Українці, які живуть в Австрії, здійснили вшанувальну поїздку місцями поховання борців за українську незалежність у федеральній землі Нижня Австрія.

Про це повідомляється на сторінці у Фейсбуці Українського пластового осередку в Австрії.

 

Зазначається, що поїздка відбувалася з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці, свята захисника і захисниці України, створення Української повстанської армії та напередодні річниці Листопадового чину.

Зокрема, було вшановано пам'ять українців, померлих у таборі біженців у Астені, та відвідано могилу бійця Українського повстанської армії, лицаря Золотого хреста бойової заслуги 1-го класу Павла Ющенка (псевдо "Моряк").

Також українці завітали до родинної усипальниці Андрія Розумовського, сина останнього гетьмана України Кирила Розумовського, у Швертберзі.

Крім того, учасники поїздки, молитовний супровід під час якої забезпечував отець Роман Птасюк, вшанували пам'ять жертв табору військовополонених Першої світової війни у Фрайштадті, де поховані й українські солдати царського війська.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.