Мерія Львова відмовила видавати Росії останки Миколи Кузнєцова

Члени виконавчого комітету Львівської міськради 22 жовтня одноголосно проголосувати проти передачі Росії останків радянського розвідника-диверсанта Миколи Кузнєцова, який похований у Львові на Пагорбі Слави.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

"Поки громадяни України, які перебувають в ув'язненні на окупованих територіях та на територіях Росії не повернуться додому, рішення про перепоховання не матиме підтримки на виконавчому комітету Львівської міськради", – зазначив під час засідання виконкому мер Львова Андрій Садовий.

Касаційний адміністративний суд Верховного суду зобов'язав міськвиконком передати останки Миколи Кузнєцова родичам до Росії, а також підтвердив, що вони зібрали необхідні документи для перепоховання.

За словами міського голови Львова це не перше таке судове рішення у цій справі.

"Чи вважаєте ви можливою будь-яку співпрацю із агресором у час війни? А чи не хоче Росія повернути нам 121 громадянина України, які сьогодні ув'язнені за політичними та релігійними мотивами на території їхньої країни, а також 296 людей, які перебувають у нелюдських умовах на окупованих територіях? Наша позиція однозначна – ми не співпрацюємо із окупантами!" – пояснив позицію міської влади Андрій Садовий на своїй сторінці у фейсбуці.


Історія з передачею останків агента НКВД Миколи Кузнєцова триває з 2000 року, коли ветерани Єкатеринбурга звернулися з таким проханням до Львівської міськради.

У 2007 році до Львова приїжджала делегація з Росії, але тоді їм відмовили у наданні останків. У 2008 році громадянка Росії Маргарита Брюханова, родичка радянського розвідника, звернулася з таким проханням до місцевих органів Львова.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.