У Мюнхені продовжили оренду могили полковника Армії УНР Миколи Шраменка

Про це Фонд "Героїка" повідомив у Фейсбуці.

"Наш фонд опікується цією могилою з 2016 р. Тоді, через тривалу несплату (від 2002 року), адміністрація кладовища демонтувала надгробну плиту з могили та виставила місце поховання на продаж. На щастя, "Героїка" своєчасно втрутилась. Ми уклали з Управлінням муніципальних кладовищ Мюнхена (Städtische Friedhöfe München) договір опіки над могилою. Це означає, що ми є власниками місця поховання, а відтак зобов'язуємося здійснювати оплату землекористування", – йдеться в повідомленні.

Представник фонду "Героїка" у ФРН Олександр Сухорончак зауважив, що у 2016 році оренда могили Шраменка на 5 років коштувала 175 євро. Цьогоріч – вже 340 євро. Відтак, фонд вирішив шукати кошти для оплати одразу на 10 років наперед, адже Вальдфрідгоф – це престижне кладовище і ціни тут лише зростатимуть. Сьогодні оренда на 10 років коштує вже 680 євро і саме цю суму були змушені заплатити.

Продовження оренди могили стало можливим завдяки добродіям (сума вказана у гривнях):

• Solomiia Bobrovska – 8000
• Максим Кобєлєв – 2000
• Андрій Лавріненко – 1457
• Olena Zöllner – 614
• Ruslan Telipskyi – 500
• Буштрук Артем Геннадійович – 350
• Антоніна Єрмоленко – 260
• Жертводавець – 200
• Колісник Олег – 200
• Терновий Дмитро Андрійович – 200
• Igor Bigun – 100
• Талапчук Валентин – 10

Разом: 23 891 грн (780 євро).

Також повідомляється, що в 10 хв пішої ходи від могили Шраменка знаходилася могила Павла Котовича (Waldfriedhof Alter Teil, Furstenrieder Str. 288. Гріб №178-2-0022), уродженця Одещини. Павло долучився до антибільшовицького повстання, що спалахнуло в Ананьївському повіті у квітні 1920 р. Згодом, поміж інших своїх земляків, був зарахований до 4-го куреня Чорноморського полку Волинської дивізії Армії УНР.

Хорунжий Котович пройшов з українським військом всю кампанію 1920-го року, і лише у листопаді, під натиском червоних, перейшов на західний берег річки Збруч. Тут українська армія була роззброєна та інтернована у таборах. До Другої світової війни Котович мешкав у Польщі, а згодом виїхав до Німеччини.

Займався журналістикою, у 1940–1950 рр. був редактором українських видань у Німеччині "Наше життя", "Українські вісті", "Мета", а з 1954 р. – мовним редактором українських видань Інституту для вивчення СРСР. На жаль, але його могили вже немає. Причина та сама – могила не оплачувалась і в 1981 р. в ній було поховано іншу особу.

На жаль, зазначили у "Героїці", Німеччина залишається однією із найпроблемніших держав з точки зору збереження могил захисників України. Тут поховано чимало ветеранів Армії УНР, Галицької армії, УПА, членів ОУН, колишніх комбатантів УНА. Лише незначна частина наших поховань у ФРН знаходяться на цвинтарях, що визнані пам'ятками місцевого значення, а відтак не потребують оплати – скажімо, як могила полковника Армії УНР Андрія Носаченка у м. Дорнштадт (земля Баден-Вюртемберг). Однак, навіть за цими могилами слід доглядати – чим за власний кошт займається представник фонду "Героїка" у ФРН Олександр Сухорончак та група його соратників.

"Найближчим часом ми плануємо з'ясувати вимоги до пам'ятників, що висуваються Управлінням муніципальних кладовищ Мюнхена (Städtische Friedhöfe München), а відтак скласти проєкт і кошторис пам'ятник для могили Миколи Шраменка (гріб №430-3-0235), про що повідомимо додатково", – повідомили у Фонді.