У Луцьку охоронці пам'яток виграли суд проти власників історичної будівлі

Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників укласти охоронний договір історичну пам'ятку

Про це повідомив начальник відділу охорони культурної спадщини Луцькради, краєзнавець Олександр Котис.

 

"Завершився суд у справі недотримання пам'яткоохоронного законодавства власниками найкращої модерністської споруди передвоєнного Луцька - Каси рільничих спілок (тепер Укртелеком на вулиці Кривий Вал). Будівля зведена у другій половині 1930-х, архітектор Вітольд Марчінковський. Окрім класної архітектури, ця будівля відома тим, що тут працювала культова цукерня Mokka, в якій збиралася вся луцька інтелігенція на літературні і розважальні тусовки" - йдеться у дописі Олександра Котиса.

Власник споруди - АТ Укртелеком - відмовлялись укласти пам'яткоохоронний договір. Відділу охорони культурної спадщини Луцькради довелось звертатись до суду. Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників таки укласти охоронний договір з відділом на цю будівлю.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.