У Луцьку охоронці пам'яток виграли суд проти власників історичної будівлі

Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників укласти охоронний договір історичну пам'ятку

Про це повідомив начальник відділу охорони культурної спадщини Луцькради, краєзнавець Олександр Котис.

 

"Завершився суд у справі недотримання пам'яткоохоронного законодавства власниками найкращої модерністської споруди передвоєнного Луцька - Каси рільничих спілок (тепер Укртелеком на вулиці Кривий Вал). Будівля зведена у другій половині 1930-х, архітектор Вітольд Марчінковський. Окрім класної архітектури, ця будівля відома тим, що тут працювала культова цукерня Mokka, в якій збиралася вся луцька інтелігенція на літературні і розважальні тусовки" - йдеться у дописі Олександра Котиса.

Власник споруди - АТ Укртелеком - відмовлялись укласти пам'яткоохоронний договір. Відділу охорони культурної спадщини Луцькради довелось звертатись до суду. Волинський окружний адміністративний суд виніс вирок на користь відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради і зобов'язав власників таки укласти охоронний договір з відділом на цю будівлю.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.