УІНП презентував «Віртуальний музей російської агресії»

19 жовтня Український інститут національної пам’яті разом із партнерами презентував інтернет-портал «Віртуальний музей російської агресії». Це один із перших у світі цифрових інструментів із забезпечення доступу до правди про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей.

19 жовтня Український інститут національної пам'яті разом із партнерами презентував інтернет-портал "Віртуальний музей російської агресії".

 

Це один із перших у світі цифрових інструментів із забезпечення доступу до правди про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей.

Сьогодні створена та функціонує частина порталу, присвячена злочинам, що були вчинені під час російської агресії та окупації Криму. У майбутньому буде створена частина, що слугуватиме джерелом інформації про російські злочини на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей.

Віртуальний музей російської агресії – це перш за все проєкт про пам'ять, але також він безпосередньо стосується права, зокрема, перехідного правосуддя, адже інформація, зібрана на ресурсі проходить верифікацію державними установами та використовується правоохоронними органами.

Віртуальний музей російської агресії створено спільними зусиллями Українського інституту національної пам'яті, Міжнародного фонду "Відродження", Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Під час презентації виконавча директорка Центру дослідження безпекового середовища "Прометей" Аліна Майорова урочисто передала інтернет-портал "Віртуальний музей російської агресії" на баланс Українського інституту національної пам'яті.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.