Суд зобов’язав мерію Львова віддати останки агента НКВС Кузнєцова в Росію

Касаційний адміністративний суд Верховного суду України зобов’язав виконком Львівської міськради дозволити перепоховання останків агента НКВС Миколи Кузнєцова на меморіальному комплексі у російському Єкатеринбурзі. Раніше львівська мерія неодноразово відмовлялася провести ексгумацію і передати рештки радянського агента його родичам у Єкатеринбурзі.

Про це повідомляє Zahid.net

 

Миколу Кузнєцова у 1960 році перепоховали на Пагорбі Слави у Львові. Львівські праворадикали неодноразово розмальовували могилу Кузнєцова, а в березні 2019 року невідомі викрали бронзовий барельєф із його могили. Взимку 2021 року біля могили виявили підкоп.

Родичі Миколи Кузнєцова кілька разів просили виконком Львівської міськради дозволити перепоховати його у Єкатеринбурзі, оскільки вони не можуть доглядати за могилою на відстані, а у Львові його могилу систематично пошкоджують вандали. Однак міський голова Андрій Садовий заявляв, що ексгумувати останки російського агента неможливо, в той час, коли в російському полоні перебувають українські громадяни. Крім цього, міська рада просила СБУ та Міністерство закордонних справ надати свій висновок щодо перепоховання Миколи Кузнєцова.

"Я вважаю, що це рішення – на часі. Якщо ми зможемо отримати наших полонених додому, то ми будемо тоді це враховувати", – прокоментував рішення виконкому міський голова Андрій Садовий.

Племінниця радянського агента НКВС Маргарита Брюханова подала на міську раду Львова до суду. 27 жовтня Львівський окружний адмінсуд зобов'язав міськраду повторно розглянути рішення про перепоховання останків Миколи Кузнєцова й це рішення мерія не змогла оскаржити в апеляції. Після цього Маргарита Брюханова звернулася до Верховного суду з проханням зобов'язати ЛМР дозволити перепоховання її дядька.

Касаційний адмінсуд підтвердив, що Маргарита Брюханова зібрала всі документи, необхідні для перепоховання родича, а СБУ чи Мінкульт, до якого зверталася міська рада, не мають повноважень дозволяти чи забороняти перепоховання. Тож 15 вересня суддя Касаційного адмінсуду Михайло Смокович зобов'язав виконавчий комітет Львівської міської ради дозволити перепоховання останків Миколи Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у Єкатеринбурзі.

Ця постанова є остаточною й оскаржити її не можна. У п'ятницю, 22 жовтня, виконком Львівської міськради вкотре розглядатиме рішення про перепоховання Миколи Кузнєцова на вимогу суду.

Микола Кузнецов – радянський диверсант-розвідник, агент НКВС, який загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині. За однією з версій, він сам підірвав себе гранатою, за іншою – загинув у бою. Посмертно йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу. Ексгумацію останків спецагента НКВС провели в 1959 році.








Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР