АНОНС: обговорення книги Ольгерда-Іполита Бочковського «Вибрані праці та документи»

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт

19 жовтня 2021 р. відбудеться чергове засідання книжкового семінару "Передумування модерної історії України", присвячене обговоренню вибраних творів Ольгерда-Іполита Бочковського (1885-1939).

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт.

Його біографія також дуже цікава: народившись на Півдні України в сім'ї змішаного польсько-литовського походження, він вирішив стати українцем. Під час Української революції 1917-1920 років Бочковський був членом української дипломатичної місії в Чехословаччині, а в міжвоєнний період читав лекції в Українському вільному університеті в Празі та Українській господарській академії в Подєбрадах.

У 1933 році він очолив Комітет голоду, який надавав допомогу жертвам Голодомору, і написав "Відкритий лист" колишньому прем'єр-міністру Франції Едуару Ерріо, який заперечував голод в Україні.

 

Дискусію проводитиме професор Ярослав Грицак. Він спілкуватиметься з професоркою Олею Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), яка разом з Мирославом Чехом уклала та відредагувала цю збірку; Віталієм Пономарьовим, автором нової біографії Ольгерда-Іполита Бочковського; професором Петром Вробелем (Університет Торонто), який зробив огляд збірки; професором Томашем Стриєком, істориком та соціологом з Інституту політичних досліджень Польської академії наук; та доктором Данилом Судиним (Український Католицький Університет), соціологом, що спеціалізується на історії української суспільно-політичної думки.

Дискусія відбуватиметься англійською та українською мовами з синхронним перекладом.

Зареєструватися на Зум-трансляцію, яка відбудеться у ВІВТОРОК, 19 ЖОВТНЯ 2021 р. о 10:30 (MDT, UTC-6) | 12:30 (EDT, UTC-4) | 19:30 (EEST, UTC+3) можна за посиланням.

Обговорення книги також буде транслюватися в прямому ефірі на сторінці CIUS у Facebook.

Протягом обмеженого часу є можливість придбати всі 3 томи україномовної збірки Ольгерда-Іполита Бочковського "Вибрані праці та документи". Томі 1, 2, 3 (ч. 1 + 2) зі знижкою 25% на веб-сайті CIUS Press.  

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.